Це свято відзначається щороку у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося у 1919 році.

Йому передувало підписання 22 січня 1918 р. IV Універсалу Української Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку (УНР) проголошено суверенною і незалежною державою. Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР) було проголошено в листопаді 1918 року.

22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві відбулося об’єднання двох українських держав УНР і ЗУНР у єдину соборну незалежну державу.

В “Універсалі соборності” відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”.

Проголошення Акта злуки мало епохальне значення для подальшого становлення української політичної нації.

Перше по справжньому масштабне відзначення свята Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Карпатській Україні в місті Хусті. Таким чином закарпатці нагадали про волю українців, висловлену на з’їзді Всенародних зборів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею в Києві. Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців за участю понад 30 тисяч осіб, що з’їхались до столиці Карпатської України.

В ознаменування 71-ї річниці підписання Акта Злуки у 1990 році понад мільйон українців, узявшись за руки, створили «живий ланцюг» (бл. 482 км) від столиці України міста Києва до міста Львів (21 січня 1990 року). Крім того, вперше з часів Української Народної Республіки, було піднято синьо-жовтий національний прапор.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.

Незалежність і суверенність – запорука існування нації.

Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань.

Цілісна Україна – це повернення тимчасово окупованих внаслідок збройної агресії РФ територій України.