Враховуючи той факт, що Кіпр є членом Європейського Союзу, країна зобов’язана дотримуватись вимог та стандартів ЄС. Згідно з цими вимогами, громадяни третіх країн, які отримали дозвіл на працевлаштування в РК, мають такі самі права як і працюючі громадяни Кіпру чи будь-які інші громадяни ЄС.
Стаття 28 Конституції Республіки Кіпр передбачає рівність національних та іноземних працівників незалежно від раси, релігійних переконань чи етнічного походження.
Окрім цього, Уряд РК ратифікував наступні конвенції:

• Конвенція Міжнародної організації праці «Міграція з метою працевлаштування», 1949 року, № 97;
• Конвенція про Працівників-мігрантів, 1975 року, № 143;
• Конвенція про Дискримінацію (Працевлаштування і рід зайнятості), 1958 року, № 111.
• Кіпрський Уряд також прийняв Статтю 19 Соціального Європейського Статуту (European Social Charter) щодо Права працівників-мігрантів і членів їх сімей на захист і допомогу, яка забезпечує їх рівність із вітчизняними працівниками.

Окрім цього, Міністерство праці та соціального захисту РК здійснює нагляд за такою рівністю за допомогою обов’язкової вимоги підписання контрактів між працівником та працедавцем. Такі контракти мають містити і передбачати усі аспекти роботи іноземця (робочі обов’язки, години роботи, заробітна платня і премії та плата за виконання обов’язків в позаробочий час).
Критерії і процедура надання дозволу на роботу в Республіці Кіпр розроблені компетентними відомствами і схвалені Радою Міністрів 6 грудня 1991 року. Основна передумова надання дозволу на роботу іноземцю - відсутність кандидатур на запропоновану посаду серед громадян Кіпру та країн-членів ЄС, про що компетентні служби Міністерства праці і соціального забезпечення РК надають відповідний висновок.
Слід виділити наступні критерії, які беруться до уваги при наданні іноземцю дозволу на працевлаштування:

1. Відсутність кваліфікованих працівників серед кіпрського населення чи громадян ЄС для того, щоб задовольнити специфічні потреби працедавців;
2. Ефективніше використання національних працівників;
3. Покращення умов праці;
4. Умови зайнятості повинні бути однаковими як для іноземців, так і для громадян Кіпру;
5. У випадку прийняття іноземця на роботу в галузі, в якій відсутні спеціалісти серед місцевого населення, працедавець зобов’язаний обрати з-поміж безробітних громадян Кіпру особу, яка буде оволодівати необхідними навичками протягом періоду роботи іноземця. Після цього зазначена особа зможе замінити іноземця на робочому місці.

Департамент праці Міністерства праці та соціальної політики розглядає заявки від роботодавців щодо працевлаштування іноземців з метою задоволення поточних потреб на ринку праці, в певних галузях економіки відповідно до рішення Ради Міністрів № 33,210 від 15/3/1990.

Експертиза заявок роботодавців на працевлаштування іноземців регулюється критеріями і процедурам, затверджених Радою Міністрів. Основною передумовою для надання дозволу на працевлаштування іноземних працівників є відсутність перспектив для задоволення конкретних потреб роботодавця від місцевої робочої сили (кіпрських або європейських громадян), які будуть підтверджуватися за результатами перевірки Департаменту праці.

Крім того, рішення відповідного комітету міністрів з питань іноземних працівників приймається до уваги з метою розгляду цих заявок. Цей комітет був створений на основі рішення № 49641 Ради Міністрів, на 12/5/99, і складається міністрами внутрішніх справ, праці і соціального страхування, юстиції та громадського порядку, і торгівлі, промисловості та туризму.

          Головним завданням політика Департаменту праці є забезпечення повне наповнення ринку праці і рівного ставлення між місцевими та іноземними робітниками у відповідності з міжнародними зобов'язаннями Кіпру.

           Громадянам України, які вирішили працевлаштуватись в Республіці Кіпр, необхідно пам’ятати:

• Згідно з кіпрськими законами, працедавець заздалегідь повинен отримати дозвіл на працевлаштування громадянина третьої країни. Такий дозвіл видається
• на конкретний вид робіт, що захищає найманого працівника від примушування виконання додаткових робіт у інших сферах діяльності;
• Працедавець також зобов’язаний підписати з працівником контракт, який має бути офіційно зареєстрованим у відповідних органах РК;
• Завжди вимагати оригінал примірника контракту. У випадку порушення працедавцем пунктів контракту, його можна притягнути до відповідальності.

Після погодження контракту в Міністерстві праці та соціальної політики РК документи працедавець має подати документи до Департаменту міграції та реєстрації населення МЗС РК та отримання дозволу на роботу. Цей документ має бути відправлений особі, що працевлаштовується, з яким вона в’їжджає на територію Кіпру. Віза типу «Д» дипломатичними та консульськими установами Кіпру при в’їзді до Кіпру не оформлюються. Після в»їзду особа має звернутись до Департаменту міграції та реєстрації населення при МВС РК для отримання дозволу на тимчасове проживання.

Однією з проблем, яка нерідко викликає труднощі в українських громадян - є низький рівень поінформованості українців щодо умов працевлаштування та їхніх прав на Кіпрі. Переважна більшість громадян України дізнається про правила та вимоги лише після приїзду на Кіпр. Тому українським громадянам, які мають намір працевлаштуватись в Республіці Кіпр, слід ретельно вивчити усі аспекти цього питання.

У випадку виникнення будь-яких труднощів чи додаткових запитань, громадянам України необхідно невідкладно звертатись до Посольства України в Республіці Кіпр.

Додаткову інформація наявна на сайті Міністерства праці та соціальної політики РК за адресою: http://www.mlsi.gov.cy/mlsi/dl/dl.nsf/dmlapplication_en/dmlapplication_en?OpenDocument