Відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року громадяни України мають конституційне право виїхати з України (крім окремих випадків, передбачених цим Законом) та в'їхати в Україну.

Документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є:

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон (громадяни України для поїздок у Російську Федерацію і Республіку  Білорусь  можуть використовувати загальногромадянський паспорт);
• дипломатичний паспорт;
• службовий паспорт;
• проїзний документ дитини;
• посвідчення особи моряка.

У передбачених міжнародними договорами України випадках замість зазначених документів можуть використовуватися для виїзду за кордон інші документи.

У разі втрати громадянином України зазначених вище документів, документом, що дає право на в’їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається закордонними дипломатичними установами.

Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на повернення в Україну.

Порядок в'їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави, а також відповідними міжнародними договорами України у сфері взаємних поїздок громадян.

Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного із зазначених вище документів.

Готуючись до виїзду за кордон, громадянам бажано ознайомитися з інформацією про країну в’їзду, зокрема:

• її чинним законодавством; 
• умовами перебування на її території; 
• медичним обслуговуванням (особливо питанням страхування життя і здоров’я від нещасних випадків, що можуть статися під час подорожі); 
• можливостями працевлаштування та навчання в країні перебування; 
• особливостями дорожнього руху (для водіїв); 
• календарем святкових та вихідних днів тощо.

Батькам, які планують здійснити подорож за кордон з дитиною (без другої особи з подружжя), слід подбати про отримання нотаріально засвідченої згоди на це другого з батьків.

Бажано занотувати адреси та контактні телефони дипломатичного представництва чи консульської установи України в країні, де громадянин перебуватимете, а також мати з собою: 

• дві фотокартки розміром 35х45 мм; 
• ксерокопію паспорта громадянина України для виїзду за кордон (першої, другої сторінки та сторінки з дійсною візою), у випадку поїздки з дитиною – копію свідоцтва про її народження, що у разі звернення до закордонної дипломатичної установи України з приводу втрати закордонного паспорта значно прискорить оформлення необхідних документів для повернення в Україну.

Зроблені копії радимо зберігати окремо від оригіналів документів.

При виникненні надзвичайної ситуації за кордоном за участю громадянина України необхідно звернутися до найближчої дипломатичної чи консульської установи України та повідомити про подію з метою оперативного отримання необхідної допомоги (більш детальна інформація з цього питання розміщена у розділі «Надзвичайні ситуації»).

У разі відсутності в країні перебування закордонної дипломатичної установи України, громадянин України може зв’язатися:

• особисто або через рідних/знайомих в Україні з відділом оперативної роботи Департаменту консульської служби МЗС за номерами телефонів: (044) 238 16 57, факс: (044) 238 18 24;
• надіслати повідомлення на адресу електронної пошти [email protected] з метою уточнення місцезнаходження української закордонної установи в одній із сусідніх з країною перебування держав, яка забезпечує надання співвітчизникам необхідної у таких випадках допомоги.

Візовий калькулятор, що допоможе розрахувати кількість днів дозволеного перебування на території Шенгенської зони з урахуванням Ваших попередніх поїздок

З 11 червня 2017 року - дня запуску безвізового режиму українці отримали право їздити без віз до 30 країн Європи. Вони діляться на три блоки:

а) 22 країни Європейського союзу, які входять до Шенгенської зони: Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія та Швеція;

б) 4 держави в складі ЄС, які входять до Шенгенської зони, але ще не зняли контроль на своїх внутрішніх кордонах: Болгарія, Кіпр, Румунія та Хорватія;

в) 4 держави, які не входять до ЄС, але є учасницями Шенгенської угоди: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.

Але й це ще не все. Візові вимоги для українських мандрівників знімуть також країни та території, які зараз вимагають від українців наявності шенгенської візи, або ж ті, в які можна потрапити лише транзитом через держави-члени Шенгенської угоди, – наприклад, Монако чи Ватикан.

Дві держави у складі ЄС – Велика Британія та Ірландія – провадять власну міграційну політику, тому для їхнього відвідування громадянам України, як і раніше, потрібно оформлювати візи. Необхідність оформлювати візи також розповсюджується на неєвропейські території Франції та Нідерландів.

Перетин іноземцями кордону з європейськими країнами регламентує Шенгенський прикордонний кодекс. Прикордонна перевірка заснована на правилах, прописаних у цьому документі, і зводиться до головної мети – переконатися, що подорожуючий не планує порушувати європейські міграційні правила.

Прикордонник має право перевірити виконання п'яти вимог, причому ці вимоги не залежать від наявності візи, вони діють рівною мірою для мандрівників, які перетинають кордон у межах як візового, так і безвізового режиму. Умови в'їзду до ЄС наступні:

1) наявність документа для перетину кордону (наприклад, закордонного паспорту);

2) переконливе обґрунтування мети та умов перебування у країнах Європи;

3) наявність достатніх фінансових коштів для перебування в ЄС та для повернення додому;

4) відсутність мандрівника у переліку осіб, яким заборонений в'їзд до ЄС;

5) відсутність з боку мандрівника загрози для громадського порядку, безпеки, громадського здоров'я та міжнародних відносин. 

Для перевірки мети поїздки на кордоні можуть попросити такі підтверджуючі документи:

Для бізнес-подорожей і відряджень:

• запрошення на зустріч
• інший документ, що підтверджує торговельні або ділові відносини
• квиток на виставку або захід, якщо метою поїздки є їхнє відвідування

Для туризму або приватних подорожей:

• бронювання проживання або запрошення в довільній формі, якщо ви збираєтеся зупинитися у друзів
• зворотний квиток (якщо ви подорожуєте автомобілем, це не обов'язкова вимога)
• маршрут або план вашої поїздки, якщо ви подорожуєте автомобілем

Для подорожей з метою навчання:

• сертифікат про реєстрацію/зарахування до навчального закладу/курсів/школи
• студентське посвідчення або сертифікат про відвідування курсів

Для подорожей з метою участі в політичних, наукових, культурних, спортивних або релігійних заходах або з іншою метою:

• запрошення, вхідні квитки, дані про реєстрацію або програми; у них має бути вказана назва організації, яка запрошує, та термін перебування
• будь-які інші прийнятні документи, що підтверджують мету візиту

В якості доказу фінансової спроможності або забезпечення поїздки мандрівник може надати такі варіанти підтвердження (на власний вибір):

• готівкові кошти
• тревел-чеки
• оплачене проживання та квитки
• фінансові гарантії сторони, яка запрошує
• кредитні картки міжнародних платіжних систем

Важливо! Виписки з банків про стан рахунку, довідки з місця роботи та інші подібні документи не включені до списку та не обов'язкові до надання.

Водночас, якщо у прикордонника виникнуть сумніви, на кордоні вас можуть попросити підтвердити наявність коштів на банківському рахунку – за допомогою банкоматів у зоні прикордонного контролю, інтернет-банкінгу або телефонного дзвінка у банк.

Якщо є бажання, ви можете везти із собою чек з банкомату або інший підтверджуючий документ, але ви не зобов'язані цього робити; прикордонник не має права відмовити вам у в'їзді лише на тій підставі, що у вас немає паперу з печаткою банку. Вибір документа, що підтверджує наявність коштів, залишається за вами.

Також у вас можуть запросити діючу медичну страховку міжнародного зразка, але її наявність не є обов'язковою, а її відсутність не може стати підставою для відмови у в'їзді.