Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Усиновлення є самостійним інститутом сімейного права, головним завданням якого є надання дітям-сиротам та дітям, які залишились у силу тих чи інших обставин без батьківського піклування, благополучних умов виховання в сім’ї.

Усиновлення дітей є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Міждержавне усиновлення – є самостійним інститутом міжнародного приватного права, головним завданням якого є надання дітям, що залишились без батьківського піклування, сімейних умов та довгоочікуваних батьків. Тобто, міждержавне усиновлення є підставою для виникнення сімейних відносин як юридичного акту за участю іноземного громадянина.

Після усиновлення дитина урівнюється в особистих і майнових правах з рідними дітьми усиновлювача, його родичами між якими виникають такі ж права і обов’язки, як між родичами за походженням.

Одночасно усиновлені втрачають особисті та майнові права і звільняються від обов’язків у відношенні до своїх батьків та їх родичів.

Забороняється будь-яка діяльність з усиновлення з метою отримання прибутків.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про охорону дитинства» – усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземцями провадиться, якщо були вичерпані всі можливості щодо передачі під опіку, піклування, на усиновлення чи виховання в сім'ї громадян України.

Посередницька, комерційна діяльність щодо усиновлення дітей, передання їх під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян України, іноземців або осіб без громадянства забороняється.

Статтею 212 СК України визначено, перелік осіб, які не можуть бути усиновлювачами:

1. обмежені у дієздатності;
2. визнані недієздатними;
3. позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
4. були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність  прийомної  сім'ї  або  дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
5. перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
6. зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
7. не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
8. страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України;
9. є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
10. були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
11. за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
12. є особами без громадянства;
13. перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.
14. Крім того не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Діти - громадяни України, усиновлені іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном, підлягають прийняттю на постійний консульський облік до досягнення ними 18-річного віку.

При прийнятті усиновленої дитини - громадянина України на постійний консульський облік в ЗДУ усиновлювачі - іноземці або громадяни України, які постійно проживають за кордоном, подають до ЗДУ:

1. заяву;
2. заповнену облікову картку дитини - громадянина України, усиновленої іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном;
3. паспортний документ дитини, який обов’язково повертається заявнику;
4. копії сторінок паспортного документа з написами і відомостями про пред’явника документа, відміткою про виїзд на постійне проживання за кордон;
5. копії сторінок паспортного документа усиновлювача з відомостями про пред’явника документа;
6. документ, що підтверджує факт усиновлення дитини - громадянина України іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном, та його копію (оригінал зазначеного документа обов’язково повертається заявнику);
7. одну фотокартку дитини розміром 35 х 45 мм.

Заява та облікова картка дитини - громадянина України, усиновленої іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном, на усиновлену дитину заповнюються українською мовою та мовою країни перебування.

При прийнятті на постійний консульський облік дитини - громадянина України, яка усиновлена іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном, в паспортному документі дитини проставляється штамп: «Прийнятий на консульський облік в...», дата, підпис консульської посадової особи, мала гербова печатка.

За прийняття на постійний консульський облік дітей - громадян України, які усиновлені іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном, консульський збір не стягується.

Складається з таких кроків:

1. Збір документів в країні свого проживання.
2. Реєстрація для подачі документів.
3. Подання до Мінсоцполітики пакету документів.
4. Постановка на облік кандидатів в усиновлювачі.
5. Отримання запрошення на співбесіду для ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновленими.
6. Співбесіда в Департаменті захисту прав дітей та усиновлення Мінсоцполітики. Ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути  усиновленими.
7. Отримання направлення для знайомства та встановлення контакту з дитиною.
8. Знайомство з дитиною за місцем її проживання.
9. Подання до служби у справах дітей заяви про бажання усиновити дитину.
10. Отримання в службі у справах дітей висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
11. Подання документів до Мінсоцполітики для отримання згоди на усиновлення дитини.
12. Отримання згоди Мінсоцполітики на усиновлення дитини.
13. Подання заяви і документів до суду. Судове засідання щодо розгляду питання усиновлення.
14. Отримання рішення суду про усиновлення дитини.
15. Оформлення нового свідоцтва про народження дитини в органах реєстрації актів цивільного стану.
16. Передача дитини усиновлювачам.
17. Оформлення усиновленій дитині виїзних документів для постійного проживання за кордоном (паспорт громадянина України для виїзду зва кордон).
18. Постановка усиновленої дитини на консульський облік в країні проживання.

Облік громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, здійснює Мінсоцполітики.

Порядок та умови прийому громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які бажають усиновити дитину в Україні, для подання ними справ визначає Мінсоцполітики.

Громадяни України, які проживають за межами України, та іноземці, які бажають усиновити дитину, що проживає в Україні, подають до Мінсоцполітики справу, яка складається з таких документів:

1. заява про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, засвідчена нотаріально;

2. копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, у чотирьох примірниках;

3. висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (у трьох примірниках). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї (кількість осіб, які проживають разом із заявником, ступінь родинного зв’язку, наявність власних дітей), ставлення заявників до усиновлення, проходження підготовки з питань прийняття та виховання усиновленої дитини, попереднє ознайомлення з вимогами щодо усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в Україні, інформація щодо раніше усиновлених дітей, їх стан здоров’я, розвиток, виховання, умови проживання, перебування в сім’ї після усиновлення дитини під соціальним супроводженням. Висновок повинен містити рекомендації щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких можуть усиновити заявники. Рекомендації щодо стану здоров’я дитини зазначаються у разі, коли заявникам рекомендовано усиновлення дитини-інваліда, яка страждає на хворобу, внесену до затвердженого Міністерством охорони здоров'я України переліку захворювань, які дають право на усиновлення дитини без дотримання строків її перебування на обліку в Мінсоцполітики, а також дітей віком до п’яти років.

У висновку також зазначається інформація про наявність (відсутність) рішень суду щодо визнання заявників недієздатними, позбавлення їх батьківських прав, скасування усиновлення або визнання його недійсним, відібрання у них дітей, а також про факти відмови заявників від виховання власних чи раніше усиновлених дітей. У разі видачі висновку недержавним органом до нього додається:

• засвідчений нотаріально документ, що містить інформацію про акредитацію агентства з питань усиновлення дітей на території іноземної держави (за наявності);
• копія ліцензії (до кожного екземпляра висновку) на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням;
• засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує факт укладення договору між усиновлювачами та відповідним агентством з питань усиновлення дітей на території іноземної держави (за наявності), із зазначенням інформації щодо забезпечення агентством та усиновлювачами своєчасного звітування, інформування консульської установи чи дипломатичного представництва України про будь-які надзвичайні випадки, в тому числі зміну місця проживання дитини, виникнення можливості скасування усиновлення або передачі на виховання усиновленої дитини іншим іноземцям, закладам для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відібрання в усиновлювачів дитини, порушення прав та законних інтересів дитини, нещасні випадки, смерть дитини тощо.

Іноземцям, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, висновок готує служба у справах дітей за місцем їх проживання.

4. дозвіл компетентного органу країни проживання заявників на в'їзд і постійне проживання усиновленої дитини, крім громадян України, які проживають за межами України, та іноземців, які проживають на території країни, з якою Україна має безвізовий режим;

5. зобов’язання заявника нотаріально засвідчене (у двох примірниках), адресоване Мінсоцполітики та консульській установі чи дипломатичному представництву України:

6. засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини із зазначенням причини усиновлення тільки одним із подружжя (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

7. довідка з місця роботи про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом, який її видав або нотаріально;

8. засвідчена нотаріально копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни (у двох примірниках);

9. висновок про стан здоров'я кожного заявника, складений за формою згідно з додатком 3 Порядку;

10. довідка про перевірку на території країни проживання фактів наявності чи відсутності судимості для кожного заявника, видана компетентним органом країни проживання;

11. засвідчена нотаріально копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, із зазначенням його загальної і житлової площі та кількості спальних кімнат;

12. засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках), на строк до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років.

13. виданий компетентним органом країни проживання заявника за встановленою формою документ або в разі його відсутності засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання та обробку персональних даних про нього та усиновлену дитину в усіх компетентних органах країни проживання (у трьох примірниках) на строк до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років;

14. інформація компетентного органу країни проживання заявника та інформація консульської установи чи дипломатичного представництва України про своєчасність (несвоєчасність) подання звітів та наявність (відсутність) фактів неналежного виконання обов’язків усиновлювачем, який є іноземцем або громадянином України, що постійно проживає за межами України, у разі повторного усиновлення на території України.

У разі усиновлення дитини одним із подружжя документи, передбачені підпунктами 2, 9, 10, 12 і 13 цього пункту подаються кожним з подружжя.

Нотаріально засвідчені заяви про розмір заробітної плати чи інших доходів заявників, наявність у них майна чи права користування майном, інші заяви не замінюють документів, зазначених у цьому пункті.

Справа приймається Мінсоцполітики, якщо в ній є всі документи, зазначені у пункті 33 Порядку.

Документи, передбачені підпунктами 1, 3, 5-7, 9, 10, 12-14 пункту 33 Порядку, подаються в оригіналах. У разі коли оригінал документа зберігається органом, який його видав (про що повинно бути зазначено в самому документі), подається його копія, нотаріально засвідчена.

Документи, передбачені пунктом 33 Порядку, оформляються в країні проживання заявників. Іноземці, які постійно проживають на території України, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України, оформляють документи на території України. Іноземці, які тимчасово проживають на території України, оформляють документи в країні постійного проживання.

Кожен документ (крім копії паспорта або іншого документа, що посвідчує особу), зазначений у пункті 33 Порядку, а також будь-яка заява, звернення громадян України, які проживають за межами України, та іноземців з питань, що стосуються усиновлення, підлягають легалізації у відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, і подаються до Мінсоцполітики разом з їх перекладом на українську мову, що засвідчується в установленому порядку.

Заяви і звернення іноземців, які на законних підставах перебувають на території України, складаються українською мовою та засвідчуються нотаріусом.

Заяви, звернення, які оформлені з порушенням вимог 33 пункту Порядку, розгляду не підлягають.

Строк дії документів, зазначених у пункті 33 Порядку, крім документів, зазначених у пунктах 12 і 13 цього Порядку, становить один рік від дати їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством країни (про що зазначається в документі), в якій вони видані.

На день подання документів Мінсоцполітики строк їх подальшої дії повинен становити не менш як шість місяців. У разі коли строк дії документів за законодавством країни, яка їх видала, становить менш як шість місяців, на день подання до Мінсоцполітики вони повинні бути дійсними.

---

Після того, як справа сформована, слід особисто або через представника зареєструватись для її подачі

Реєстрація відбувається у Мінсоцполітики за адресою: 

м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, 01601;

тел.: (044) 226-24-45, факс (044) 289-00-98.

За наявності висновку компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявників бути усиновлювачами (пункт 3 вищезазначеного переліку документів). У день згаданої реєстрації заявникам або їх представникам повідомляється про дату подання справи.

Потім справа подається особисто заявником або його представником до Мінсоцполітики за вищезазначеною адресою. Зверніть увагу, що справа подається в окремій папці, на титульній сторінці якої зазначаються країна проживання, прізвище та повне ім’я заявника, а на звороті титульної сторінки – перелік поданих документів, підписаний заявником або його представником. У правому верхньому куті першої сторінки кожного документа зазначається порядковий номер цього документа відповідно до переліку. 

Для зручності користування та належного зберігання справи подаються у папках відповідних кольорів: 

• Ізраїль, Канада – білий; 
• Іспанія – блакитний; 
• Італія – зелений;
• Німеччина – синій;
• США – червоний;
• Франція – жовтий;
• Інші країни – фіолетовий.

УВАГА! Мінсоцполітики не приймає до розгляду справи, що надійшли поштою.

Усиновлення одним із подружжя дитини другого з подружжя (т.зв. внутрішньо сімейне усиновлення).

Відповідно до пункту 93 Порядку, для усиновлення дитини-громадянина України, яка проживає за її межами, той з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається із заявою до Посольства в країні проживання дитини.

До заяви додаються:

1) копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);

2) копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни;

3) висновок про стан здоров'я заявника;

4) довідка про наявність чи відсутність судимості у заявника, видана компетентним органом країни проживання;

5) висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем. У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням;

6) копія свідоцтва про народження дитини;

7) письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);

8) засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього у Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).

Вимоги щодо оформлення документів та порядок їх розгляду зазначені у пунктах 33-38  Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою КМУ від 08.10.2008 № 905 (далі – Порядок).

Документи, що оформлені з порушенням вимог цього пункту, розгляду не підлягають.

Посолсьтво протягом 20 робочих днів після надходження заяви та документів, зазначених у пункті 93  Порядку, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і приймає рішення про усиновлення дитини, якщо усиновлювач - громадянин України.

У разі коли усиновлення здійснюється у відповідних органах Кіпру, на території якого проживає дитина, Посолсьтво готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і видає його заявнику для подання до відповідного органу.

Після проведення усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя дані про усиновлену дитину вносяться Посольством до Книги обліку рішень про усиновлення дітей, що ведеться за формою згідно з додатком 10 до Порядку.

Документи, на підставі яких ЗДУ прийняло рішення про усиновлення дитини, зберігаються Посольством протягом 10 років, після чого передаються до архіву МЗС України.

На Кіпрі питаннями усиновлення опікується Social Welfare Services  та Суд у сімейних справах. 

Закон про усиновлення 1995 року Республіки Кіпр передбачає низку вимог і обмежень для осіб, які бажають усиновити дитину-іноземця на Кіпрі.

Процес усиновлення може вважатися завершеним тільки при наявності відповідної постанови суду. Якщо ви плануєте почати процес усиновлення, вам необхідно звернутися до юриста, який представлятиме вашу справа у суді.