Пріоритетним напрямом роботи Департаменту консульської служби МЗС України є консульське забезпечення захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб України за кордоном.
Основними актами, які визначають правові засади забезпечення права громадян України на захист їх законних інтересів, в тому числі за кордоном, є Конституція України, Закон України «Про звернення громадян», Консульський статут України.
Практична реалізація консульського захисту прав і законних інтересів громадян України за кордоном полягає у наступному:
виявлення випадків порушення прав та законних інтересів юридичних і фізичних осіб України за кордоном та, в разі підтвердження таких фактів, вжиття заходів для відновлення таких прав і інтересів через застосуванням правових механізмів, передбачених законодавством іноземної держави, двосторонніми та багатосторонніми договорами, учасниками яких є України та іноземна країна, міжнародними юридичними прецедентами та звичаями;
недопущення будь-якої дискримінації фізичних та юридичних осіб України за кордоном у порівнянні з громадянами країни перебування;
надання сприяння, консультативної та методологічної допомоги фізичним та юридичним особам України за кордоном в одержанні інформації щодо особливостей законодавства іншої країни, у реалізації права наших співвітчизників на звернення до компетентних органів країни перебування;
вжиття заходів, у випадках затримання або арешту громадян України, з метою забезпечення неупередженого розгляду їх справ компетентними та судовими органами країни перебування, надання необхідної консультативної допомоги, моніторингу судових слухань, перевірки умов тримання громадян України у місцях позбавлення волі та наявності у них скарг на умови тримання, можливості користування належним кваліфікованим правовим захистом тощо;
вжиття заходів, в межах компетенції, для встановлення місцезнаходження фізичних осіб України за кордоном;
співпраця з міжнародними і громадськими організаціями та благодійними фондами з метою вирішення питання повернення в Україну наших співвітчизників, які потрапили в скрутне становище за кордоном;
поширення інформації, що спрямована на підвищення рівня знань про міграційне та трудове законодавство конкретної іноземної держави, дій у типових проблемних ситуаціях.
У всіх вищенаведених ситуаціях громадянам України рекомендується звертатися із письмовою заявою на поштову або електронну адресу дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній іноземній країні.
Звернення до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України надсилати на поштову адресу: 01025, м.Київ, вул. Велика Житомирська 2, або на електронну пошту: [email protected].
Для отримання додаткових роз’яснень звертатися за номерами телефонів 238-16-01, 238-16-09 (щоденно, крім вихідних і святкових днів, з 9.00 до 18.00, перерва з 13.00 до 14.00).
Прохання взяти до уваги, що консульська посадова особа не може бути законним представником фізичних або юридичних осіб України за кордоном через відповідні обмеження, передбачені законодавством іноземних країн та міжнародними договорами.
В залежності від ситуації та країни консульська посадова особа Посольства або консульства України надає інформацію щодо можливості залучення іноземних або вітчизняних фахівців із питань адвокатського захисту.
Корисні питання захисту
До уваги громадян України – мешканців АРК та Севастополя
На базі Урядового контактного центру запроваджено спеціалізовану «гарячу лінію» з питань інформування громадян України, які виїхали з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь на тимчасове перебування до інших регіонів України: 1545
Дзвінки зі стаціонарних телефонів у межах України безкоштовні. Звернення також приймаються на веб-сайті Урядового контактного центру.
Читати більше про «гарячу лінію»
Щодо правової допомоги
Міністерство юстиції України відкрило три додаткові контактні лінії:
(+38044) 486-71-56 – для надання правової допомоги мешканцям Автономної республіки Крим та м.Севастополь;
(+38044) 486-71-32 – для осіб, які мають намір звернутися до Європейського суду з прав людини;
(+38044) 486-42-09 – для повідомлень з питань діяльності Міністерства юстиції України, органів державної влади та місцевого самоврядування.
Щодо громадянства України
Міністерство закордонних справ України звертає увагу на те, що згідно з Законом України «Про громадянство України» громадянство України припиняється лише внаслідок виходу з громадянства України, втрати громадянства України, а також на підставах, передбачених міжнародними договорами України.
Відтак отримання громадянином України іноземного громадянства без оформлення процедури виходу з громадянства України чи втрати громадянства України не може розглядатися як законна підстава для припинення громадянства України.
Окрім того, відповідно до пункту 1 статті 2 згаданого Закону, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави (держав), то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Щодо навчального процесу
Міністерство освіти і науки України спростило процедуру переведення студентів, що навчаються у вищих навчальних закладах, розташованих на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь. Про це йдеться у листі Міністра освіти і науки С.Квіта керівникам вищих навчальних закладів України (лист від 24.03.2014 № 1/9-174).
Абітурієнти з числа громадян України – мешканців Автономної Республіки Крим, міста Севастополь зможуть пройти зовнішнє незалежне оцінювання в інших регіонах України впродовж основної, додаткової та спеціальної сесій тестування. Для таких абітурієнтів подовжено термін унесення змін до реєстраційних даних. Детальніше – на веб-сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
У зв’язку з суспільно-політичною ситуацією, що склалася в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь, та численними зверненнями студентів вищих навчальних закладів з питань організації навчального процесу в Міносвіти України запровадило консультативні лінії: (+38044) 481-32-11 та (+38044) 481-32-36.
Щодо інформації про передбачені українським законодавством форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування було направлено до центральних органів іноземних держав з реалізації Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року.
02.04.2022, відповідно до повідомлення Міністерства юстиції України, інформацію про передбачені українським законодавством форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування було направлено до центральних органів іноземних держав з реалізації Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року.
Довідкову інформацію про порядок направлення через Мін’юст запитів до компетентних органів іноземних держав на підставі вищезазначеної Конвенції, яка може бути використана опікунами, батьками-вихователями, іншими законними представниками дітей, які виїхали разом з неповнолітніми за кордон через військову агресію рф проти України українською мовою можна знайти ТУТ, англійською мовою ТУТ.
Щодо алгоритму дій батьків у випадку народження дитини на тимчасово окупованих територіях України
1. Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон) для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документи, що підтверджують факт народження (частина четверта статті 13 3акону).
У разі смерті батьків або в разі, якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилися дитина чи в якому вона перебуває (частина друга статті 13 Закону). Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 N 52/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за N 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 No 3307/5) , підставами для проведення державної реєстрації народження є, зокрема, медичне свідоцтво про народження (форма N9 103/о), медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма No 103-1/о), медичний документ, виданий компетентним суб'єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
На сьогодні державна реєстрація факту народження, що мало місце на тимчасово окупованій території, проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту народження на такій території, винесеного у порядку окремого провадження за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України. Так, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України, незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення, зокрема, факту народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження. Пунктом 14 глави 1 розділу ІІ Правил визначено, що у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно д о Закону України «Про правовий режим воєнного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
2. Свідоцтва про державну реєстрацію народження, видані компетентними органами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Такі свідоцтва не підлягають заміні на свідоцтва українського зразка і не впливають на належність дитини до громадянства України.
3. Якщо народжена в Україні дитина не була зареєстрована в органах державної реєстрації актів цивільного стану та через повномасштабну агресію рф проти нашої держави вивезена батьками (одних із них) за кордон, реєстрація її народження може бути проведена в закордонній дипломатичній установі України за місцем перебування дитини на підставі одного із таких документів:
- медичного висновку про народження, сформованого в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров‘я;
- медичного свідоцтва про народження (форма N103/0).