Сьогодні ОБСЄ залишається найбільшою регіональною міжнародною організацією, яка об’єднує 57 провідних держав Європи, Центральної Азії та Північної Америки з метою розвитку політичного діалогу та співробітництва між ними у сфері безпеки в усіх її вимірах - військово-політичному, економіко-довкільному та гуманітарному.
В якості позаблокової держави Україна на постійній основі намагалася відігравати конструктивну об’єднуючу роль у безпековому діалозі, що відбувався на платформі ОБСЄ, з урахуванням інтересів усіх держав регіону відповідальності Організації, та займала виважену позицію при розгляді найбільш гострих питань порядку денного Організації. Також Україна приділяла особливу увагу питанням розвитку співробітництва між державами-учасницями у сфері захисту навколишнього середовища, протидії торгівлі людьми, просуванню терпимості і недискримінації, утвердженню свободи слова, проблемам національних меншин у міждержавних відносинах. Важливим прикладом практичної користі участі України в ОБСЄ стала реалізація спільного проекту з утилізації 16,5 тис. тонн високотоксичного компоненту рідкого ракетного палива «меланж», які залишилися у спадок від колишнього СРСР. Як наслідок, одностайно ухвалене Радою Міністрів ОБСЄ в 2010 р. рішення щодо головування України в ОБСЄ протягом 2013 р. стало додатковим підтвердженням визнання міжнародною спільнотою ролі України у зміцненні регіональної безпеки і стабільності, а також здатності української дипломатії очолити переговорний процес з питань удосконалення безпеки в регіоні її відповідальності від Ванкувера (Канада) до Владивостока (Російська Федерація).
Перейнявши на початку 2013 р. функції головування в ОБСЄ, Україна взяла на себе надзвичайно відповідальну місію, спрямувавши зусилля на підвищення ефективності ОБСЄ у вирішенні найнагальніших завдань, які стоять перед цією Організацією. Формування консенсусу серед 57-ми держав-учасниць Організації, пошук спільних точок дотику, компромісів та взаємоприйнятних рішень щодо найбільш гострих та контроверсійних питань діяльності ОБСЄ – це ті виклики, які поставали перед Українським головуванням у ході реалізації пріоритетів протягом всього 2013 р.
І Україна справилася з ними. Попередні результати головування України в ОБСЄ протягом цього часу довели спроможність нашої держави ефективно виконувати керівні функції в Організації. Збалансований підхід Українського головування до формування пріоритетів діяльності Організації у 2013 році у всіх трьох вимірах забезпечив підтримку держав-учасниць ОБСЄ у їх реалізації та сприяв досягненню конкретних результатів на кожному напрямку. Особлива увага приділялася Українським головуванням врегулюванню тривалих конфліктів на просторі ОБСЄ, де Україні вдалося забезпечити збереження позитивної динаміки у процесі придністровського врегулювання, врегулювання конфліктів в Грузії та сприяння переговорному процесу з нагірнокарабаського врегулювання. При цьому запроваджені Україною заходи засвідчили існування належного рівня довіри сторін конфліктів до зусиль України, що є надзвичайно важливим у такій посередницькій діяльності.
Україна ініціювала також діалог з питань функціонування режиму контролю над звичайними озброєннями в Європі, що є одним з ключових елементів стабільності на просторі ОБСЄ, а також змогла посилити звучання енергетичної проблематики в рамках діяльності цієї міжнародної організації.
Українському головуванню вдалося схвалити прийнятний для усіх держав-учасниць Організації пакет обов’язкових заходів у людському вимірі, які проводилися в ОБСЄ протягом поточного року. З метою розробки конкретних кроків з підвищення ефективності ОБСЄ у контексті підготовки до відзначення 40-ї річниці підписання Гельсінського Заключного акту у 2015 р. Україна започаткувала і очолила стратегічний діалог у рамках процесу «Гельсінкі+40». Українське головування також успішно вирішило низку складних питань на порядку денному Організації. Зокрема, вдалося організувати процес відбору та сформувати консенсус навколо кандидатури нового Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, сприяти компромісу щодо відновлення взаємодії між БДІПЛ та ПА ОБСЄ у сфері спостереження за виборами, а також створити необхідні передумови для продовження мандату Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ. Значна увага Українським головуванням приділялася й вихованню молоді на засадах толерантності та недискримінації. Важливий внесок у досягнення цієї мети зробив Дитячо-молодіжний саміт ОБСЄ, який з 20 липня по 1 серпня 2013 року відбувся на базі Міжнародного дитячого центру «Артек» та в якому взяли участь представники кіпрської молодіжної організації «ЕДОН».
Підсумовуючи вищевикладене, хочу звернути увагу на оцінку Європейського Союзу здобуткам Українського головування в ОБСЄ. Нещодавно, міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус, який представляв Євросоюз на засіданні у форматі «Трійка ОБСЄ - ЄС», заявив про те, що «Європейський Союз вітає збалансований і прагматичний підхід України під час головування в ОБСЄ та повністю підтримує підготовку офіційного Києва до наступної міністерської зустрічі ОБСЄ». Така оцінка Українського головування, без всяких сумнівів, надає додаткової вартості реалізації основної зовнішньополітичної мети України – забезпечення повної інтеграції України до Європейського Союзу.