Посольство України в Республіці Кіпр

Київ 01:38

Стаття Посла України в Республіці Кіпр Бориса Гуменюка щодо участі України у Другій світовій війні, яка вийшла у кіпрському виданні "ПОЛІТІС"

09 травня, 12:44

Стаття доступна грецькою мовою на веб-сайті видання за посиланням: https://politis.com.cy/apopseis/1939-1945-thymomaste-ta-panta-i-niki-einai-diki-mas/

1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо (Україна в Другій світовій або уроки для нащадків)

У Другій світовій війні загинув кожен п'ятий українець

“1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”. Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

Друга світова війна стала найбільш кривавою в історії людства. Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв.

День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.

Для українців війна розпочалась в березні 1938 року, коли внаслідок Мюнхенської змови, дружні Німеччині угорські війська збройно захопили новопроголошену Карпатську Україну, що перед тим була в складі Чехо-Словаччини.

У вересневій кампанії 1939 року вже 112 тисяч українців вступили у двобій з Вермахтом у складі Війська Польського, 7 834 жовнірів української національності загинули у боях з Вермахтом під польськими прапорами, а 16 тисяч отримали поранення у вересневій кампанії.

В Україні Червона армія широко практикувала так званий "достроковий" призов юнаків 16 – 17 років, яких без підготовки та часто погано озброєних відразу кидали в бій, в результаті чого вони масово гинули. Серед військовослужбовців призову на літо 1941 року уціліли тільки 3% з загальної кількості. Загалом у Другій світовій війні загинув кожен п'ятий українець. З 41,7 мільйона людей, які мешкали до війни в УРСР, на 1945 рік залишилося тільки 27,4 мільйони чоловік.

Під час евакуації з України на Схід було забрано близько тисячі найкращих промислових підприємств України, які після війни не повернули в рідні міста. Підприємства, за створення яких український народ заплатив власною кров’ю (в буквальному розумінні цього слова), упродовж 1930-х рр. стали основою створення військово-промислового комплексу в східній частині СРСР у повоєнні роки.

В 1941 році радянська влада при відступі залишала "випалену землю". При евакуації в Запоріжжі висадила в повітря Дніпрогес. Про це не знало ні цивільне населення, ні навіть поблизу розташовані військові частини, значна частина яких була потоплена водяним валом Дніпрогесу. В Дніпропетровську було підірвано хлібокомбінат разом із робітниками. В Одесі, при відступі Червоної армії, затопили приморські квартали разом з жителями, а поранених червоноармійців скинули в море разом із санітарними машинами. Таких прикладів багато. І все це робили не нацисти, а комуністи при відступі.

Кореспондент газети "Saturday Evening Post", відвідавши в 1945 pоці Україну, з жахом написав: "Те, що дехто намагається зобразити як "російську славу", було, насамперед, українською війною. Жодна європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі".

Ціною перемоги над нацизмом цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб. Друга світова війна повністю змінила етнічне обличчя українського суспільства. З України "зникли" такі впливові раніше національні меншини, як німці (які виїхали на Схід СРСР в 1941, 1944 і 1945 pp.), кримські татари, що в 1944 році були депортовані з Криму в Середню Азію, із майже 3 млн. українських євреїв війну пережили 800 тис. осіб, із 2,5 млн. поляків до 1950 р. залишилося менше 400 тис. Натомість, кількість росіян із довоєнних 4 млн. зросла за перше повоєнне десятиліття до 7 млн. осіб.

Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння намагалася продемонструвати на наших землях прихильність до українства. Однак єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тисяч осіб), Польщі (120 тисяч), СРСР (більше 7 мільйонів), США (80 тисяч) і Франції (6 тисяч), а також визвольного руху в самій Україні (100 тисяч в УПА) – разом понад 7 мільйонів осіб. Тисячі українців служило у польській армії генерала Владислава Андерса і приймали участь у військових діях на британській стороні у Єгипті, Лівії й Італії. Також західні українці становили 2% складу польської дивізії ім.Костюшки та 70% чехословацької бригади генерала Людвіга Свободи.

Понад 2,5 мільйона українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тисяч стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.

У Другій світовій війні Україні випала героїчна і разом з тим трагічна роль. Єднання суспільства навколо усвідомлення цієї істини й надалі сприятиме ефективному протистоянню зовнішнім викликам та загрозам.

Сьогодні Україна, як і у роки Другої світової війни, є епіцентром протистояння агресору. Україна є важливим чинником європейської безпеки у протистоянні російській агресії.

 

Борис Гуменюк - Посол України в Республіці Кіпр

 

 

Останні статті

Cтаття Посла України в Республіці Кіпр Бориса Гуменюка «Росія створює напруженість в Чорноморсько-Азовському регіоні» | 21 квітня, 17:56

21 квітня 2019 р. грецькомовне видання «Катімеріні» (KATHIMERINI) опублікувало статтю Посла України в Республіці Кіпр Бориса Гуменюка «Росія створює напруженість в Чорноморсько-Азовському регіоні»
Стаття | Джерело: Газета «Катімеріні» від 21.04.2019 р. |

Тимчасовий повірений

Контакти

Адреса: Республіка Кіпр, м. Нікосія 2415, Енгомі, Македонітісса, вул. Андреа Міаулі, 10. Переглянути на мапі
Телефон: +357-22-464380 (з консульських питань: +357-22-464383 (після 14.30) , Гаряча лінія (телефон: +357-96-109331 (ВИКЛЮЧНО у разі загрози життю чи загибелі громадян України)
Факс: +357-22-464381
Веб-сайт: cyprus.mfa.gov.ua/ua